Главное меню
Реклама

`

Підбір гібридів огірка. Вирощування в умовах Білоцерківського району

У  країнах Європейського Союзу огірок (Cucumis sativus L.) займає провідне місце серед овочевих культур відкритого і закритого ґрунту. Одержують чотири види продукції: пікуль, корнішон, зеленець і «гірчичний», або закусочний огірок. Якщо перші три класи нашим споживачам добре відомі, то закусочний вирощують здебільшого у Німеччині. Це майже стиглий плід, з якого знімають шкірку, ріжуть на кільця і консервують з гірчицею. 

В Україні виробництво огірка для свіжого ринку забезпечується повністю, а от для консервної промисловості цієї продукції не вистачає.

Високий попит на свіжі огірочки пояснюється їх чудовими смаковими якостями. До того ж, їх склад і харчова цінність ідеальні для бажаючих схуднути, тож вони входять до складу бага­тьох дієт. Адже на 95–98% вони складаються з води, а решта 2–5% — це корисні речовини, що позитивно впливають на людський організм.

Свого часу в Україні сформувався знаменитий Ніжинський сортотип, для якого характерні, насамперед, дуже високі засолювальні якості плодів. Зеленець цього типу має тонку ніжну шкірку, щільний дрібноклітинний м’якуш, чорне складне опушення, різко виражені грані й борозенки, середню чи малу насіннєву камеру. Плоди невеликі — довжиною 11–12 см.

З 1985 р. розпочалася селекційна робота зі створення сортів і гібридів огірка нового покоління. Необхідно було об’єднати в одному генотипі високі засолювальні якості плодів, скоростиглість, дружну віддачу раннього врожаю та стійкість до пероноспорозу. У селекційний процес були включені сорти далекосхідної селекції, де вже проводилася робота з посилення стійкості до захворювання. Пізніше, з 1991 р. були залучені також стійкі до пероноспорозу зразки з Японії, Китаю, В’єтнаму.

Нові сорти й гібриди Інституту овочівництва і баштанництва УААН Джерело, Гейм, Самородок F1, Смак F1, Слобожанський F1 та Ксана F1 дають високі врожаї зеленця, стійкі до пероноспорозу і мають плоди засолювального типу. Найбільшого поширення набув сорт Джерело, що забезпечує урожайність 25–30 т/га без застосування пестицидів для хімічного захисту рослин.

 

Тривалість міжфазних періодів та морфологічні ознаки

Усі гібриди колекційного розсадника було поділено на дві групи: ультра- та середньоранні (Вдалий F1, Авенсіс F1, Вагнер F1, Капрікорн F1, Атаман F1, Рушничок F1, Акіліна F1, Соната F1) і середньостиглі (Ксана F1, Зятьок F1, Седрік F1, Андрус F1). Проведені фенологічні спостереження свідчать про мінливість тривалості їх міжфазних періодів (табл. 1).

Зокрема, від сходів до появи перших чоловічих квіток у ранньостиглих гібридів проходило від 31 (Рушничок F1) до 36 діб (Капрікорн F1). Майже на рівні з контролем 1 (Самородок F1) цей показник був у Вдалого F1 (33 доби), Вагнера F1 (33) та Акіліни F1 (33 доби). У групі середньостиглих гібридів у більшості варіантів цей період становив 43 (контроль 2 Естафета F1) або 44 доби (Андрус F1, Седрік F1, Ксана F1). Лише у гібрида Зятьок F1 чоловічі квітки з’являлися на 3 доби пізніше.

Через 1–3 доби після чоловічої з’являлися й жіночі квітки. У групі ультра- та середньоранніх раніше, через 34–35 діб від сходів вони розквітали у гібридів Вдалий F1, Рушничок F1, Акіліна F1 та Соната F1. Найдовше, аж 38 діб довелося їх чекати у Авенсіс F1, Вагнер F1 та Капрікорн F1. Серед серед­ньо­стиглих гібридів поява першої жіночої квітки спостерігалася одночасно з контролем 2 (Естафета F1), на 46 добу у Андрус F1 та Седрік F1 і на день пізніше — у Ксана F1 та Зятьок F1

Вегетаційний період у групі ультра- та середньоранніх гібридів був найкоротшим у Вдалого F1 та Рушничка F1. В середньому за два роки досліджень він складав 39 діб і був на добу менший від контрольного варіанта. Найдовше достигав перший плід у гібрида Капрікорн F1 — аж на 44 добу. З середньо­стиглих майже одночасно з контролем збирали плоди з гібридів Зятьок F1, Ксана F1 та Андрус F1 — через 52, 53 та 53 доби після появи сходів відповідно. Найбільш пізньостиглим виявився Седрік F1 — 55 діб.

Тривалість плодоношення різних гібридів колекційного розсадника складала в середньому 39–54 доби. Найменшим цей показник був у Вдалого F1 та Рушничка F1 (39 діб), а найбільшим — у Седріка F1 (55 діб).

 

Урожайність

Одним з показників, що характеризують дотримання технології вирощування та особливості кожного зразка, є врожайність. Дружність достигання плодів та надходження ранньої продукції від гібридів у колекційному розсаднику відображені у табл. 2.

У 2016 р. урожайність ультра- та середньоранніх гібридів була на рівні від 5,7 (Капрікорн F1) до 8,4 т/га (Акіліна F1). Майже однакові з контролем (Самородок F1) за цим показником (6,7 т/га) виявилися Вдалий F1 (6,3 т/га), Вагнер F1 (6,8 т/га) та Соната F1 (6,5 т/га). У 2017 р. високою врожайністю характеризувалися Акіліна F1 (8,9 т/га), Авенсіс F1 (8,5 т/га) та Рушничок F1 (8,4 т/га), а низькою вона була у рослин гібрида Капрікорн F1 — лише 6,5 т/га.

В середньому за 2016–2017 рр. найвищу врожайність серед усіх випробовуваних гібридів продемонструвала Акіліна F1 — 8,7 т/га. Хороші врожаї (8–8,7 т/га) дали також Авенсіс F1 та Рушничок F1, а серед інших варіантів суттєвої різниці за цим показником не спостерігалося.

Частка раннього врожаю за перші 10 діб плодоношення складала від 17,1 до 33,5%. Найбільша вона у гібрида Акіліна F1, а найменша — у Сонати F1. Серед середньостиглих гібридів у 2016 р. найбільший урожай за 10 діб плодоношення зібрали з Седріка F1 (9,7 т/га), а найменший — з Ксани F1 (6,9 т/га). Той же Седрік F1 показав найвищу віддачу врожаю у перші 10 діб і в середньому за два роки (9,6 т/га), що значно краще порівняно з контролем 2 (Естафета F1, 8,3 т/га). Суттєво нижчий цей показник у був зразка Ксана F1 — 7,1 т/га. У групі середньостиглих гібридів колекційного розсадника найбільша частка раннього врожаю у Андруса F1 (29%), а найменша — у Ксани F1 (17,4%).

Загальна врожайність гібридів колекційного розсадника залежала від багатьох факторів. Мінливість цієї ознаки можна побачити в таблиці 3. Серед ранніх гібридів високою врожайністю у 2016 р. характеризувалися Капрікорн F1 (34,5 т/га), Атаман F1 (39,3 т/га) та Соната F1 (39,4 т/га), низькою — Рушничок F1 та Акіліна F1 — 24,2 і 25,3 т/га відповідно. У 2017 р. високу врожайність показали ті ж Атаман F1 (42,3 т/га) і Соната F1 (41,3 т/га), а низьку — знову Рушничок F1 (26,2 т/га) та Акіліна F1 (26,7 т/га). У середньому за два роки досліджень істотно вищою врожайністю характеризувалися гібриди Атаман F1 та Соната F1 — 40,8 і 40,4 т/га відповідно.

Серед середньостиглих зразків у 2016 р. кращий урожай да­ли Зятьок F1 та Ксана F1 — 36,5 та 39,1 т/га, що на 1,2–3,8 т/га більше, ніж у контролі 2 (Естафета F1). Менш врожайним тоді був Седрік F1 — 33,4 т/га. У 2017 р. найкращі результати отримали від вирощування гібридів Ксана F1 (42,3 т/га) та Зятьок F1 (38,8 т/га). У середньому за два роки досліджень найкращим за врожайністю виявився зразок Ксана F1, що перевищив за цим показником контроль 2 (Естафета F1) аж на 4,3 т/га.

Адаптивність різних гібридів до факторів навколишнього середовища добре відображає коефіцієнт стабільності Левіса. З таблиці 3 видно, що добре пристосувалися ранньостиглі гібриди Вагнер F1 та Соната F1, у яких цей показник становить 1. Серед середньостиглих гібридів найкраще пристосувався до умов дослідного поля НВЦ БНАУ Седрік F1 — також 1.

 

Якість плодів

Доля товарних плодів у загальному врожаї коливалася від 82 (Атаман F1) до 98% (Рушничок F1). Нарівні з контролем 1 (Самородок F1, 95%) цей показник був у гібридів Вдалий F1 та Авенсіс F1. У групі середньостиглих гібридів він змінювався від 82 (Зятьок F1) до 87 % (Ксана F1).

Структура товарного врожаю гібридів колекційного розсадника показана у таблиці 4.

Товарна частина врожаю складалася з корнішонів (5–9 см) та зеленців (9–15 см). Корнішони в середньому за два роки у групі ультра- та середньоранніх гібридів складали від 21 (Атаман F1) до 25% (Вагнер F1), а у групі середньостиглих гібридів їх збирали від 31 (Зятьок F1) до 35% (Андрус F1).

Зеленці, як відомо, мають трохи меншу цінність, оскільки продаються дешевше. Серед ранніх гібридів найбільше їх було у Рушничка F1 (76%), Авенсіса F1 (73%), Вдалого F1 (72%) та Акіліни F1 (71%). У групі середньостиглих зразків цей показник був найбільшим у Ксани F1 — 55%.

Товарна частка врожаю була досить висока у всіх ранньо­стиглих гібридів, крім Капрікорна F1, Атамана F1 та Сонати F1. Нетоварна частка вища у цих же гібридів в цілому складає від 2 (Рушничок F1) до 18% (Атаман F1), а у серед­ньо­стиглих зразків — від 13 (Ксана F1) до 18% (Зятьок F1).

Маса товарного плоду всіх гібридів була нижчою, ніж у контролі 1 та 2. Найменша, усього 44 г вона у зразків Авен­сіс F1, Вагнер F1, Акіліна F1. У групі середньостиглих гібридів се­редня маса плоду складає від 49 (Зятьок F1 і Сед­рік F1) до 54 г (Ксана F1). 

 

 

С. Кубрак, доцент кафедри генетики, селекції і насінництва Білоцерківського НАУ, 
Л. Баліцка, н. с. Українського інституту експертизи сортів рослин

Визначник хвороб та шкідників карто...
Wednesday, 11 July 2018
Довідник кишенькоговго формату містить матеріали про найпоширеніші в Україні хвороби і шкідників картоплі.
Карманный справочник «Определитель ...
Wednesday, 11 March 2015
Справочник карманного формата содержит материалы о самых распространенных в Украине болезнях и вредителях капусты.
Wednesday, 11 July 2018
Одна з провідних овочевих культур відкритого ґрунту в Україні цибуля. Технологія її вирощування не надто складна, проте приховує кілька підводних каменів. По-перше, висівається цибуля на малу глибину, а відтак перебуває у верхньому шарі ґрунту, який найбільше висушується суховіями і зволожується зливами, перегрівається в спеку та переохолоджується під час поворотних х...
Monday, 12 December 2016
Все мы любим хрустящую морковку, сладкую свеклу и сочную редьку, но вырастить их хорошими, ровными и вкусными не всегда так просто.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир