Главное меню
Реклама

`

Кон’юнктура ринку овочiв та баштанних культур у 2015/16 МР

Продовження.
Початок у № 6 за 2017 р.

Iмпорт

Рівень самозабезпеченості України овочами в 2015 р. досягав 1,34, тобто виробництво перевищувало внутрішнє споживання на 33,7%. Незважаючи на це, деякі види овочевої продукції наша країна імпортує (переважно у свіжому вигляді). Це зумовлено особливостями циклу виробництва та відсутністю достатньої інфраструктури для зберігання і переробки овочів (сушіння, консервування). У 2015 р. обсяги імпорту становили 56,4 тис. т (0,8% загального фонду споживання), а у 2016 збільшилися майже вдвічі і становили 107,2 тис. т.
За кордоном закуповують в основному ранню продукцію, яка в Україні на той час ще не дозріває. Так, пік імпорту капусти білокачанної й моркви припадає на квітень — травень, томатів і перцю солодкого — на грудень — червень, цибулі ріпчастої — на квітень, огірків — на листопад та зимові місяці. Основними експортерами овочів в Україну в 2015 р. були Туреччина (37,1%), Польща (11,3), Нідерланди (14,8), Іспанія (13,1), Китай (9,2%) і Білорусь (8%), а в 2016 — Туреччина (47%), Білорусь (15,7%), Польща (5,9%), Нідерланди (5,1%), Македонія (4,5%) і Франція (4%). Активно поставляли деякі види овочів також Йорданія, Грузія, Ізраїль, Сирія, Іран, Македонія та Єгипет (табл. 9).
Середня ціна 1 т імпортованих овочів у доларах США протягом останніх років зростала, однак у 2016 р. знизилася порівняно з попереднім роком на 31,9%. Найбільше втратила в ціні капуста — 55%. Морква й інші коренеплоди подешевшали на 17,6%, томати — на 30,6%, салат — 12,5, огірки — 30,5%, інші овочі — на 13,1%. Подорожчали лише цибуля і часник на 11,7%, та ще італійський та іспанський салат, ціна якого у зв’язку з несприятливою погодою у період зимового вирощування сягала майже 3500 дол./т, проте його поставки були мізерними.
Левову частку імпорту становлять свіжі овочі у зимовий період. У 2015 р. їх було завезено 47,8 тис. т, що на 62,8% менше, ніж роком раніше. Загальні ж обсяги імпорту овочів того року скоротилися на 61%, до 54,8 тис. т. Проте в 2016 р. свіжих овочів знову було закуплено на 78,1% більше. Зокрема, томатів було імпортовано в 2,2 рази більше, ніж у 2015 р., капусти — у 5,1, моркви й інших коренеплодів — у 2,3 рази (табл. 10). Очевидно, що вітчизняне виробництво овочів закритого ґрунту не може забезпечити зростаючий попит населення, особливо з урахуванням надвисокого рівня виробничих витрат.

Реалiзацiя

Особливістю ранніх та середніх сортів овочів є те, що вони швидко псуються і потребують стислих строків збуту та особливих умов зберігання й транспортування. У більшості країн свіжу овочеву продукцію продають одразу після збирання («з поля»), а надлишки зберігають у переробленому вигляді — висушені, засолені чи консервовані. Можливість продавати свіжі овочі протягом усього року дають сучасні овочесховища зі спеціальними умовами зберігання для окремих груп культур, проте в Україні їх у достатній кількості немає.
Раніше Державний комітет статистики у своїй звітності відображав реалізацію сільськогосподарської продукції за різними каналами, та починаючи з 2016 р. він підраховує лише загальні обсяги продажу й ціни. Ми­нулого року сільськогосподарські підприємства реалізовали 829,7 тис. т овочів, що на 20,5% менше порівняно з 2015 і на 13,7% менше, ніж у 2012 р. (табл. 11).
Останніми роками суттєву конкуренцію традиційним базарам, ярмаркам та оптовим ринкам сільськогосподарської продукції становлять супермаркети, через які вже реалізується до 30% овочевої продукції. Дедалі більше споживачів надають їм перевагу з огляду на їх більш вдале розташування (близькість до місця проживання чи роботи), концепцію щодо гарантування безпечності продукції, а також через різноманітні цінові акції.
Дрібні сільгоспвиробники з року в рік реалізують невеликі обсяги своєї продукції в дворах, біля станцій метро, в переходах та інших заборонених для торгівлі, проте зручних для покупців місцях. Споживачів вони приваблюють не лише високою якістю овочів «з двору», а й цілком конкурентними для конкретного регіону цінами. Основним організованим каналом збуту для особистих селянських господарств (які, як уже зазначалося, виробляють 86% овочів) є міські ринки. Просування ранніх овочів з місць концентрованого виробництва (переважно південних областей) відбувається за рахунок перекупників, які довозять їх споживачам на великі відстані.
Найбільшу частку в загальному обсязі реалізації продукції овочівництва займають Херсонська і Миколаївська області, які реалізують 312,2 і 238,6 тис. т, або 37,6 і 28,8% відповідно. Разом це 66,4%, тобто більше половини всіх українських овочів (табл. 12).

Попит

Овочі належать до групи продуктів повсякденного споживання і є одним із основних джерел вітамінів, необхідних для підтримання здорового способу життя. Впродовж останніх 7 років показник їх споживання на одну особу в Україні не спускається нижче рекомендованого рівня в 161 кг. Утім, збільшення їх споживання певною мірою є результатом скорочення чисельності населення.
Рекомендовані раціональні норми споживання розраховані з диференціацією за видами овочів. Так, свіжих овочів пропонують споживати 94 кг на особу в рік, у т. ч. 48 кг — з поля, 33 кг — зі сховищ, 3,5 кг — свіжозаморожених, 10 кг — закритого ґрунту, в т. ч. огірків — 4,3 кг, томатів — 2,7 та інших овочів — 2,9 кг. Перероблених овочів людина має споживати 40 кг на рік, у т. ч. консервованих — 29 кг, квашених і солених — 9 (огірки, капуста, томати) та сушених — 2 кг.
Забезпечення норм споживання овочевою продукцією залежить, у першу чергу, від власного виробництва, розміру загальних доходів, кількості, щільності та питомої ваги міського і сільського населення, віку, статі, розміру сім’ї, освіти. Загальний фонд споживання у 2015 р. зменшився на 129,2 тис. т (1,8%) й становив 6889,8 тис. т (табл.13).
Зростання обсягів виробництва овочів сприяє збільшенню їх споживання у розрахунку на особу. Протягом 2011–2014 рр. цей показник в Україні становив 163 кг, а у 2015 р. — 160,8 кг, тобто зменшився на 1,3%. Однак у країнах Євросоюзу споживання овочів на 30% більше, ніж у нас: у Греції — 257 кг, Туреччині — 252, США — 200, Ізраїлі — 197 кг.
Окремі області України вже наблизилися до європейського рівня споживання овочів. Зокрема, жителі Полтавщини споживають їх по 188,5 кг протягом року, Миколаївщини — 189,9, Дніпропетровщини — 184,2 кг, Запорізької, Кіровоградської, Харківської і Черкаської областей — близько 175 кг. Однак у 7 областях споживання є меншим від раціонального. Так, на Житомирщині люди споживають у середньому по 155,3 кг овочів на рік, на Волині — 153,6, Закарпатті — 154,8, Івано-Франківщині — 135,1, Львівщині — 150,3, Рівненщині — 141,7, Хмельниччині — 136,5 кг.
Загалом рівень споживання овочів вищий у південних областях, де найбільша концентрація вирощування томатів, огірків, баклажанів, солодкого перцю, кабачків, цибулі на ріпку тощо. У північних областях він нижчий, а ще більше знижується на заході, де переважає пропозиція овочів тривалого зберігання: столового буряку, моркви й капусти (табл. 14).
Низький попит на продукти харчування, зокрема на овочі, зумовлюють низькі доходи населення. До того ж грошові доходи та сукупні ресурси домогосподарств значно відрізняються за джерелами надходження. Селяни здебільшого змушені самі виробляти сільськогосподарську продукцію для власних потреб, що звужує місткість продовольчого ринку. Нинішня середня заробітна платня і пенсія поставили людей за межу виживання. Відтак державна політика соціального захисту громадян України потребує докорінного поліпшення шляхом забезпечення мінімально необхідного рівня оплати праці, пенсій, різних виплат та допомог.

Баланс овочiв i баштанних культур

Відповідно до балансу овочів та баштанних культур, розрахованого автором на основі офіційних даних Дер­жавної служби статистики України, загальний обсяг використання овочів на продовольство у 2016 р. за прогнозом складатиме 7000 тис. т, що на 1,6% більше, ніж у 2015 р. На насіння було використано 128 тис. т, що менше проти попереднього року на 2 тис. т.
На високому рівні залишається використання овочів на корми, оскільки виробники не можуть сформувати достатні їх партії і доставити до місць реалізації, особливо до споживачів у великих містах. Так, торік на корми було використано, за попередніми підрахунками, 1630 тис. т овочів, що становить 16,3% їх загального виробництва.
У господарствах населення виробництво овочів дуже розпорошене, і зібрати однорідну партію продукції проблематично. Відтак щороку зростають втрати овочів. У 2016 р. вони становили близько 1240 тис. т — 12,4% виробництва.
Загальна пропозиція овочів і баштанних культур формується переважно завдяки внутрішньому виробництву й запасам на початок року — разом близько 99% (табл. 15).
Томати
Загальна пропозиція томатів у 2016/17 МР порівняно попереднім зросла на 12% і становила 2321 тис. т завдяки збільшенню обсягів вітчизняного виробництва на 10,8%. При цьому загальний попит на томати виріс на 12,4% і становив 2269 тис. т. Більше 93% внутрішнього попиту йде на споживання в свіжому і переробленому вигляді — у 2016/17 МР воно становило 2070 тис. т, що на 195 тис. т, або на 10,4% більше порівняно з попереднім МР. Обсяг експорту томатів за цей період збільшився на 52,4% і становив 35,5 тис. т (табл. 16).
Огірки
Пропозиція на ринку огірків формується завдяки внутрішньому виробництву, обсяги якого у 2016/17 МР збільшилися на 40,4% і становили 948,8 тис. т. Запаси на початок року були невеликі — щороку вони залишаються в межах 14 тис. т. Імпорт має тенденцію до зменшення. До 2013/14 МР його обсяги були незначними і коливалися у межах 12–15 тис. т, а у наступні роки зменшилися ще більше — до 7–9 тис. т.
А от загальний попит на огірки зростає: у 2016/17 МР цей ріст становив 38,5%, до 947,77 тис. т. Внутрішній попит споживання становить 98,8%, тобто 933 тис. т.
Обсяги експорту огірків мають тенденцію до зменшення: якщо в 2011/12 МР вони становили 17,9 тис. т, то у 2016/17 — лише 3,2 тис. т, або у 5,6 разів менше. Це спричинено припиненням експорту до Російської Федерації і частковою відмовою Білорусії від тепличної продукції (табл. 17).
Капуста
Загальна пропозиція білокачанної в 2016/17 МР порівняно з 2015/16 за вдяки зменшенню обсягів вітчизняного виробництва майже на 1,2% скоротилася на 6,4% і становила 1808,9 тис. т. Майже вдвічі скоротилися запаси на початок року. Імпорт зріс порівняно з попереднім роком у 5,1 рази і становив 16,4 тис. т. На 138,8 тис. т (7,7%) зменшився і загальний попит, що становив 1682,6 тис. т. Обсяги споживання капусти скоротилися лише на 3,8% порівняно з попереднім роком, використання її на корм худобі становило 33,3%, втрати — 28,6%. Обсяг експорту в останні три роки становить 2,4–2,6 тис. т (табл. 18).
Морква
Загальна пропозиція моркви у 2016/17 МР збільшилася на 6,4% порівняно з 2015/16 МР і становила 949,3 тис. т. Виробництво її зросло на 6,5% і становило 876,6 тис. т, запаси на початок року залишилися майже без змін. Імпорт вітамінних коренеплодів незначний: у 2015 р. — 2,1 тис. т, у 2016 — 4,9 тис., причому завозять в основному ранню продукцію.
Загальний попит на моркву виріс на 6,4% і становив 876,7 тис. т. Споживання також зросло порівняно з попереднім роком на 5% і склало 688 тис. т. Обсяги експорту за цей період збільшились на 35% і становили 2,7 тис. т (табл. 19). Більш-менш сталими залишаються й обсяги використання морк­ви на корм худобі та втрати.
Буряк столовий
Загальна пропозиція столових буряків за останній рік зменшилася на 3,4% і становила 918,5 тис. т. Формується вона завдяки власному виробництву й залишків на початок маркетингового періоду. Імпорт цих коренеплодів дуже незначний — лише 0,2% від загальної пропозиції. Як і експорт — 0,5 тис. т. Частка обсягів споживання у загальному попиті становить 79,2%, на корм худобі йде 13,4%, втрати становлять 7,3%. Стабільними є й обсяги використання на насіння (табл. 20).
Цибуля ріпчаста
Загальна пропозиція цибулі у 2016/17 МР склала 1211,8 тис. т, що на 6,3% більше, ніж роком раніше. Ріст власного виробництва зумовлює скорочення обсягів імпорту, тож з 2014/15 МР він зменшився більш ніж уп’ятеро, до 5,5 тис. т. У загальному обсязі внутрішнього попиту найбільшою складовою є використання на продовольчі цілі — 83%, або 880 тис. т. Залишаються великими (близько 17% від внутрішнього попиту) втрати через поширення хвороб, що призводять до поганої лежкості ріпки. При цьому обсяги експорту становлять лише 1,3% загального попиту — 14 тис. т (табл. 21).  

(Далі буде)

В. Пасічник

Внимание новинка!!!
Thursday, 24 March 2016
Карманный справочник Определитель вредителей и болезней огурца
BASF начинает год инноваций и предс...
Sunday, 15 March 2015
Концерн BASF, один из мировых лидеров в сфере защиты растений, открыл год инноваций серией событий для аграриев.
Thursday, 21 April 2011
Желтый арбуз. С виду это обычный полосатый арбуз, только внутри ярко-желтый и вдобавок к непривычной окраске, по сравнению с обычным, содержит совсем немного косточек. Появился он на свет в результате скрещивания дикого арбуза (именно у него мякоть желтого цвета правда, есть его невозможно) с обычным...
Tuesday, 09 December 2014
В силу экономических законов в современном овощеводстве на первый план выступают проблемы получения максимально возможной прибыли при определенном уровне рентабельности.
Текущий номер
Поиск
Авторизация
Логин
Пароль
Реклама

© Copyright 2009 - Ovoschevodstvo.com All Rights Reserved     |     Дизайн — Свердличенко Алексей     |     Програмирование — Хагшенас Хажир